Надзвичайно важливим є не очікувати деградаційних процесів у природних екосистемах, а вже зараз, формувати все збережене

Закарпатська область відноситься до найбільш чистих в екологічному плані регіонів України і представляє значні перспективи для транскордонної природоохоронної співпраці. Переважно гірська і вкрита лісами територія Закарпаття відіграє важливу роль, як водозбірний басейн верхів’я р. Тиса та її приток. Наявність унікальних, подекуди єдиних в Європі, здебільшого природних ландшафтів, а також багатого біологічного і ландшафтного різноманіття з високою часткою природно-заповідних територій (13,8% від площі області)  є природною скарбницею, як для регіону, так країни і світу.

Перед екологами краю постає важливе питання щодо збереження та примноження природних багатств краю, і його вирішення можливе, зокрема, завдяки створенню екологічної мережі. «Насамперед причиною виникнення ідеї з формування екологічної мережі послужили наявні тепер прояви тенденції до деградації природних екосистем, зокрема, їх фрагментації з наступним збідненням біорізноманіття, – розповідає начальник держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Андрій Погорєлов, – для нашої області важливим є збереження не тільки лісових територій, які включають значну частку типів лісів Європи, а також пралісів, яких на теренах Європи майже не залишилось. Важливим є сприяння невиснажливому (традиційному) використанню, а можливо й консервації у незначній мірі трансформованих або й зовсім незайманих сільськогосподарських ландшафтів, а також, що дуже важливо — верхових і низинних боліт та вод.»

Зараз триває обговорення проектів схем екомереж в районах, доволі часто природоохоронці області стикаються із нерозумінням чиновників у владних структурах, коли мова йде про затвердження схем у районах. Отож, з’ясуємо, які перспективи щодо створення загальної екомережі області у розрізі кількох районів.

–       На чому базувалася розробка екомережі Берегівського району?

–     Відмічу, що відповідно до Закону України «Про екологічну мережу» включення територій та об’єктів до переліку територій та об’єктів екомережі не призводить до зміни форми власності і категорії земель на відповідні земельні ділянки та інші природні ресурси, їх власника та користувача. Включення територій та об’єктів до переліків території та об’єктів екомережі не завдає шкоди правам тих, на чиїй території вони розташовані. Це дуже важливо зрозуміти громадськості, адже території ніхто не вилучає і не забороняє на них господарювати. Екомережа Закарпатської області дозволить створити умови для формування та відновлення довкілля, збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного та рослинного світу, генетичного фонду,  шляхів міграції тварин через поєднання територій та об’єктів природно-заповідного фонду .

Основною причиною виникнення ідеї з формування екомережі, яка би об’єднувала б усі регіони країни, стала повільна деградація природних екосистем, яка приводить до збіднення біорізноманіття. В Європі введення екомереж дало можливість забезпечити  безперешкодне розселення тварин і рослин, обмін генетичним матеріалом, сезонні міграції тощо.

 

Що стосується екомережі Берегівського району, то відмічу, що її розробка насамперед базувалася на врахуванні вимог щодо інтеграції цієї мережі в обласну, загальноукраїнську та всеєвропейську екологічні мережі.  Територія району, що характеризується невеликою порушеністю природних, переважно рівнинних ландшафтів  з лісовою і лучною рослинністю, сприяє кращому, ніж в інших регіонах країни, сполученню складових елементів екомережі та, як показали дослідження, може виступати ключовою в системі екологічної мережі області внаслідок територіального розташування на кордоні України та Угорської Республіки.

Площа природоохоронних територій району становить 757,72 га. До складу природоохоронних територій (які згідно законодавства є ядровими) входить об’єкт загальнодержавного значення  «Атак», заповідне урочище «Боржава», заказники і пам’ятки природи місцевого значення. Основне призначення даних територій – охорона і збереження рідкісних видів флори та цінних рослинних угруповань, зокрема різновікових дубових заплавних екосистем, рідкісних низовинних водно-болотних угруповань.

–       У Великоберезнянському районі схема майже затверджена?

–     Схема екомережі району затверджена рішенням сесії районної ради. Площа природоохоронних територій району становить 39401,66 га. Найбільшим природоохоронним об’єктом району є Ужанський національний природний парк, що є складовою частиною трилатерального, Словацько-Польсько-Українського заповідного об’єкту. Значна частина невеликих заповідних об’єктів – заказників та пам’яток природи місцевого значення увійшли до складу національного парку. Є гідрологічні пам’ятки природи місцевого значення – джерела, частина яких знаходиться поза межами парку.

Парки — пам’ятки садово-паркового мистецтва займають загальну площу 5,3 га, несуть рекреаційне, санітарно-оздоровче, естетичне та історико-культурне навантаження.

–     Виноградівський район теж має чимало чудових природних місцин, що повинні потрапити до екомережі…

–     Схема екомережі району уже затверджена на сесії районної ради. Площа природоохоронних територій Виноградівського району становить 6276,81 га. До складу природоохоронних територій входять масиви Карпатського біосферного заповідника «Чорна гора» та «Юліївська гора», великий масив Регіонально-ландшафтоного парку «Притисянський», заповідне урочище «Боржава», заказники і пам’ятки природи місцевого значення. Основне призначення даних територій – охорона і збереження рідкісних видів флори та цінних угруповань, зокрема старих різновікових дубових заплавних екосистем, рідкісних низовинних водно-болотних угруповань.

На території району діють ставки, що використовуються для промислового рибництва, є місцями концентрації та гніздування водно-болотних птахів. До речі, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №147-р погоджено надання статусу водно-болотного угіддя Міжнародного значення водно-болотному угіддю «Атак-Боржавське», що розташоване на території Берегівського та Виноградівського районів. Це надзвичайно важливо, що на території області є такі угіддя, які підпадатимуть під захист Рамсарської конвенції.

Зазначу, що надзвичайно важливим є не очікувати деградаційних процесів у природних екосистемах, а вже зараз, негайно фіксувати все збережене, формувати в такий спосіб екологічний каркас з природних незайманих та мало порушених ландшафтів.

–       Схема екомережі Міжгірського району  теж затверджена…

– Так, у Міжгірському районі депутати райради одні з перших затвердили екомережу.  Територія району — одна з найбільше екологічно чистих територій України. Відсутність екологічно шкідливих підприємств, значна площа заповідних територій сприяли збереженню природних екологічних систем.

Найцікавішим і найвідомішим об’єктом є Синевирське озеро на території НПП «Синевир» та має статус водно-болотного угіддя Міжнародного значення. Це справжня краплина моря серед гір («Морське Око»). Озеро знаходиться на висоті 989 м над рівнем моря. Утворилось воно в післяльодовиковий період внаслідок перекриття річкової долини зсувами. Його середня площа становить 4-5 га, глибина — 8-10 м, а найбільша — до 22 метрів.

Відоме також дещо менше озеро Озірце, а також болота Глуханя і Замшатка, урочища Кантина, Песся та Квасовець, у якому знаходиться джерело з вуглекислою маломінералізованою гідрокарбонатно-хлоридною натрієвою мінеральною водою. Озірце глибиною до 10 м — може бути еталоном перетворення озера у верхове болото. Заболочування відбувається від центру до периферії і навпаки.

Одним з найцікавіших витворів природи з точки зору науки є оліготрофне із сферичною поверхнею болото Глуханя. Подібних йому в Карпатах уже майже не залишилося. В торфах закодовано літопис природи краю.

Ще однією екологічною родзинкою Міжгірщини стане реабілітаційний центр бурого ведмедя, наразі,  у НПП «Синевир» тривають роботи з його будівництва. Безперечно ця територія за ландшафтними та кліматичними умовами найкраще відповідає природному середовищу їх існування. Мета центру – реабілітація особин бурого ведмедя, які зазнали жорстокого поводження та потерпілих від стихійного лиха, тимчасова перетримка тварин, яких затримано на кордоні через порушення природоохоронного законодавства тощо. Робота в центрі буде спрямована на відтворення популяції бурого ведмедя, яка, зокрема, на Закарпатті має невелику чисельність. 

Площа об’єктів природно-заповідного фонду Міжгірського району становить 41184,5 га. Зокрема, це об’єкти загальнодержавного та місцевого значення. Об’єкти ПЗФ загальнодержавного значення: НПП «Синевир», лісовий заказник «Кам’янка», ботанічні пам’ятки природи: «Великий Яворець та Обнога» й  лісова пам’ятка урочище «Голятин».  Заказники місцевого значення: іхтіологічний «Кантина» та ландшафтний “Грабовець”; гідрологічні заказники місцевого значення: «Озірце» та «Омножанський»  ботанічні пам’ятки природи: «Дуб звичайний» та «Сосна звичайна» та гідрологічна пам’ятка – водоспад «Шипіт».

 

 Головним природоохоронним об’єктом Іршавського району є Національний природний парк «Зачарований край».

 

–     До його складу увійшли об’єкти загальнодержавного значення «Болото Чорне Багно» та «Зачарована долина». На території району є об’єкт загальнодержавного значення – зоологічний заказник «Річанський», заказники і пам’ятки природи місцевого значення, в т.ч. мінеральні джерела. Основне призначення даних територій – охорона і збереження рідкісних видів флори та цінних угруповань, зокрема старих різновікових дубових заплавних екосистем, рідкісних низовинних водно-болотних угруповань.

Землі водного фонду займають площу 1098,1 га. Це основні річки району – верхів’я і середня течія річки  Боржави, Іршавки з їх прибережними охоронними смугами, водоохоронними зонами, міждамбовим простором та гідроспорудами, заплавами, а також природні та штучні водойми, водосховища, залишки водно-болотних угідь, меліоративні системи. Крім основних рік, на території району протікають більше 20 дочірніх річок, є природні озера.

На території НПП «Зачарований край» є унікальне верхове сфагнове болото «Чорне Багно» (15 га), яке має статус водно-болотного угіддя міжнародного значення, та на території якого сформувався унікальний для області флористичний комплекс  з участю вереска, журавлини двох видів та інших рідкісних рослин. На даний момент болото оточене похідними смерековими насадженнями, проходить поступове його заростання. Що стосується екомережі, то на рівні депутатів райради питання поки що вивчається.

 

–     Природно-заповідний фонд Воловецького району складається з невеликих заповідних об’єктів – заказників та пам’яток природи місцевого значення, в т.ч. мінеральних джерел.

 

–     Серед значних об’єктів варто виділити об’єкти загальнодержавного значення: заказник лісовий – «Росішний» та зоологічний заказник «Потік Оса». Більшість території району складають суцільні масиви букового та буково-ялицевого лісу та похідних смерекових насаджень.

Ліси у районі займають площу 36426,8 га, в т.ч. вкрито лісовою рослинністю 33409,1 га. Основу лісів району складають букові, буково-ялицеві та смерекові ліси. Незначну частину займають дубово-букові, буково-ясенові, буково-яворові з участю черешні, насадження. Частина лісів утворилася на місцях заростання покинутих пасовищ та сінокосів. Слід згадати рідкісні пралісові буково-ялицеві формації зі збереженими, унікальними по своїй продуктивності екземплярами ялиці білої у лісовому заказнику «Росішний».

Сільгоспугіддя на території району займають площу 15835,9 га. Дуже незначну частину територій займає рілля, що являє собою найвищий ступінь антропогенних змін і не є об’єктом екомережі.

Цінні рослинні угруповання сконцентровані на територіях об’єктів загальнодержавного значення, зокрема, лісового заказника «Росішний» та загально зоологічного «Потік Оса», а також пам’ятки природи «Гора Високий камінь». У 2009 році за ініціативи держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області створено лісовий заказник місцевого значення «Темнатик» на площі 1215,0 га. Метою його створення є охорона та збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, зокрема, збереження у природному стані букових та буково-ялицевих лісів, що за структурою наближені до пралісових екосистем у басейні р. Латориця. Зараз науковці УжНУ працюють над пропозиціями  щодо створення нових природно заповідних об’єктів у Воловецькому районі, які сприятимуть послідовному відтворенню природних екосистем.

У Воловецькому районі є три ботанічні заказники місцевого значення: «Пікуй», «Голиця», «Бузок угорський» та дві ботанічні пам’ятки природи «Тис ягідний» та «Бузок угорський».

Затвердження єдиної екологічної мережі Закарпатської області, дозволить зберегти оптимальне функціонування фауни і флори нашого краю, сприятиме збереженню рідкісних видів, підтримці чисельності звичайних видів, стійкому розвиткові популяцій та екосистем.

 

 Андрій Погорєлов. Газета Неділя. 2011 р.

Залишити коментар