7 липня — День працівника природоохоронної оправи (публікація в газеті «Неділя» №27 (447) 6-12 липня 2012 року)

стаття про Погорєлова А.В. в газеті "Неділя"Закарпаття як унікальний куточок України та й усього Карпатського регіону відіграє важливу роль в частині збереження навколишнього природного середовища. Насамперед геополітичне становище області та статус лідера природоохоронної галузі зобов’язує до максимальної координації зусиль усіх природоохоронних відомств та співпраці з міжнародними організаціями.

Провівши моніторинг інформації щодо охорони довкілля у регіоні стає зрозумілим, що зроблено чимало у цій шляхетній справі та багато чого ще потрібно зробити. Відрадно, що є спеціалісти, які постійно тримають руку на «пульсі довкілля». Нині наша розмова з начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Андрієм Погореловим.

Лілія Загорна

–       Андрію Вікторовичу, готуючись до нашої розмови помітила, що на екологічному календарі є такий день як Всесвітній день боротьби зі спустелюванням та посухами. Цікаво, чи є у Закарпатті землі непридатні для господарювання?

–       Це питання, напевно, логічно було б адресувати фахівцям земельного господарства. Однак, з тієї інформації якою ми володіємо: землі в Закарпатській області, що вважаються відпрацьованими становлять 0,83 тис. га (0,06% від загальної площі території), потребують консервації 14,27 тис. га (1,12%). Ступінь розорюваності або співвідношення ріллі до площі сільськогосподарських угідь складає 44% при 77% в середньому по Україні. Тобто ситуація не катастрофічна, хоча треба розуміти, що у радянські часи інтенсифікація та експансія сільського господарства призвели до деградації ґрунтів загалом в Україні. Щоб не склалося враження, що ми знаходимося осторонь охорони земель, то повинен зазначити наступне. У Національному плані дій з охорони навколишнього природного середовища України на 2011 — 2015 роки, передбачено розроблення Мінприроди України, Мінагрополітики, Держземагентством, та іншими центральними органами виконавчої влади проекту Концепції Державної цільової програми щодо боротьби з опустелюванням та деградацією земель в термін до грудня 2012 року.

Також у рамках виконання Загальнодержавної програми формування Національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки та розвитку природно-заповідної справи здійснюються практичні землеохоронні заходи.

–       Заповідання територій – кращий вихід зі збереження унікальних куточків Закарпаття?

–       Безперечно. Ми зараз знаходимося за крок до відмітки європейського показника – 13,8% території області займає природно-заповідний фонд. Однак, ми розуміємо, що заповідання — це не безкінечний процес. Підняття рівня екологічної свідомості та освіченості зможе зробити серйозний прорив до бережливого ставлення до природи. Саме тому держуправлінням підтримуються різноманітні ініціативи громадських організацій, шкільних  та позашкільних закладів щодо спільної просвітницької діяльності. З року в рік ми організовуємо розміщення біл-бордів та сіті-лайтів на території області із закликами берегти неповторну красу Карпат. Наші спеціалісти є постійними лекторами у бібліотеках та навчальних закладах різних рівнів. Тісна співпраця із Закарпатським еколого-натуралістичним центром учнівської молоді стала невід’ємним напрямком роботи держуправління. Нещодавній Всеукраїнський фестиваль «В об’єктиві натураліста», який проходив в Ужгороді порадував фото- та відео-роботами юних екологів. Переконаний, це генерація нового покоління – покоління, яке чітко усвідомлює, що саме від ставлення до навколишнього середовища залежить доля нашої планети.

–              Урочище «Остра», що на Ужгородщині стало ландшафтним заказником за ініціативи місцевої влади. Чи є частими такі випадки, коли влада на місцях переймається природоохоронним статусом своїх територій?

–              Звичайно, є випадки коли за пропозиції місцевої влади держуправління розпочинає роботу із заповідання території. Це надзвичайно радує нас як екологів. Але потрібно зрозуміти, що насамперед така пропозиція повинна мати підґрунтя: чому саме ця територія запропонована, яка її цінність із наукової точки зору тощо. Кожна така ідея обов’язково обговорюється на засіданні громадської ради при держуправлінні та, за схвального результату розгляду, дається їй «путівка» для подальших наукових досліджень та обґрунтувань. Ситуація із урочищем «Остра» цьому підтвердження.

–       Отже, яка цінність цього об’єкту та яку площу він займатиме?

–      Ландшафтний заказник місцевого значення „Остра” (20 га без вилучення площі від землекористувача) – це ділянка розріджених лісових молодняків, підросту природного поновлення та фрагментів сінокісних лук розташована на околиці села Кам’яниця Ужгородського району. Створений, насамперед, з метою збереження унікального для України типу ландшафтів низькогір’я вулканічної гряди та, наразі, розглядається як важливий вузол сполучення екомережі Ужгородського району з екомережею Словацької республіки. Це якщо стисло пояснювати. Однак додам, що мальовничі краєвиди, сонячний південний схил, висока різноманітність флори та фауни, молодняки та переліски, створюють особливо сприятливі умови для рекреації не тільки місцевих жителів, а й мешканців прилеглого обласного центру. Район урочища може вважатися одним з кращих найближчих місць відпочинку мешканців міста.

–       Спеціалісти держуправління стали розробниками тимчасового порядку затвердження лімітів та видачі дозволів на використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення…

–     Нині на території Закарпатської області нараховується 422 території  та об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення на загальній площі близько 22 тисячі гектарів. Питання використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення для підприємств, установ, організацій та землевласників області, у віданні яких перебувають ці території та об’єкти відповідно до ст. 9-1 Закону України ,,Про природно-заповідний фонд України” не врегульовано належним чином. Зазначеним Законом передбачено, що спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту, який затверджується держуправлінням та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів. Проект тимчасового порядку попередньо був обговореним на засіданні Громадської ради при держуправлінні, де її члени прийняли рішення рекомендувати держуправлінню подати дане питання на розгляд чергової сесії обласної ради. Затверджений порядок полегшить роботу не тільки спеціалістам держуправління, а й тим хто звертатиметься до нас.

–     Держуправління практикує видання поліграфічної продукції разом з громадськими організаціями..

–       З найновіших видань, відмічу що нами разом із громадськими організаціями природоохоронного спрямування області підготовлено до друку унікальне видання «Природо-заповідний фонд Закарпатської області». На його сторінках зібрано найновішу інформацію про природно-заповідні об’єкти краю. Книга проілюстрована фото та картографічним матеріалом, що дасть змогу читачам у повному обсязі дізнатися про розвиток природно-заповідної справи в області.

Якщо проаналізувати видавничу діяльність за кілька останніх років то екологічна бібліотечка, за нашого сприяння, поповнилася науково-популярними, аналітично-довідковими виданнями, інформаційними буклетами та фотоальбомами. Усього 20 видань, які є збірниками необхідної інформації у частині розвитку природно-заповідної справи в області для широкого загалу.

 

–       Багато говорилося про очищення області від непридатних пестицидів. Яка ситуація на сьогодні?

–       Зараз продовжуються роботи з вивезення за межі області непридатних пестицидів. Роботи тривають у Тячівському районі. На початок року — за даними райдержадміністрацій на території 3-х районів області зберігалося близько 109 тонн цих речовин. Контейнеризація та транспортування проводиться за кошти Державного фонду ОНПС.

У минулому році за межі України з території області вивезено 266,7 тонн непридатних хімічних засобів захисту рослин. Для їх контейнеризації та вивезення витрачено 2 мільйони гривень із обласного фонду ОНПС. Однак на цьому історія з вивезення непридатних хімікатів не завершена. Міністерство екології та природних ресурсів України за кошти планує подовжити виконання таких робіт у поточному році.

 

–       Ви є ініціатором природоохоронних акцій. На вашому особистому сайті й сторінках у соцмережі Фейсбуку та Твіттері можна прослідкувати послідовність таких заходів…

–       Проведення акцій – це насамперед бажання привернути увагу громадськості до проблем благоустрою та охорони довкілля. Кожен має усвідомити свою відповідальність перед Природою, та бути максимально вдячним за дари, які вона нам дає…

Залишити коментар