Наступний 2013 рік в Україні оголошено роком фізичного здоров’я та екології (публікація в газеті «Неділя» №52 (472) 28грудня -10 січня 2012 року)

 

Андрій Погорєлов: «Плануючи із науковцями та екологічною громадськістю краю природоохоронні заходи, насамперед звертаємо увагу на вразливі місця, або ті, які найбільше піддалися антропогенному впливу»

 

Наступний 2013 рік в Україні оголошено роком фізичного здоров’я та екології. Насаперед це означає, що основна увага буде приділена сприянню громадським організаціям та екологічним рухам, організації спільних заходів влади, бізнесу та громадськості щодо покращення стану довкілля. На наступний рік чимало екологічних форумів заплановано провести під патронатом Президента України тощо. Отже спробуємо проаналізувати із якими надбаннями  наша область вступає у прийдешній рік екології. Вивчивши Закарпатську частину національної доповіді з охорони навколишнього природного середовища за минулий рік стає зрозумілим, що завдань перед екологами було поставлено чимало. Які напрацювання вдалося здійснити і які плани на майбутнє, ми спитали у начальника держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Андрія Погорєлова.

 

–       Розширення  природно-заповідного фонду вдалося здійснити на території Воловецького району, наскільки важливим був цей захід?

 

–              Завдяки ініціативі та вжитим заходам держуправління території ПЗФ збільшено не тільки у Воловецькому, а й у Мукачівському, Ужгородському районах та м.Ужгороді. Плануючи із науковцями та екологічною громадськістю краю природоохоронні заходи, насамперед звертаємо увагу на вразливі місця, або ті, які найбільше піддалися антропогенному впливу та негайно потребують відповідних природоохоронних дій.

Дослідження показали, що Східні Бескиди, де знаходиться верхів’я басейну р. Латориця, належать до найбільш антропогенно змінених районів Українських Карпат. Нашу увагу привернули урочища на території Воловецького району, який найбільшою мірою охоплює верхів’я р. Латориця. Саме тут, у лісах Воловецького лісового господарства , ще збереглися цілісні масиви букових лісів, які відіграють потужну водо регулюючу та ґрунтозахисну функції та наявні рідкісні лісові угруповання та види, що включені до Червоної книги України. Тут пропонувалося створити три заказники місцевого значення. Вдалося у 2012 році створити один із них – «Привододільний» на площі 722 га, на черзі «Верхнє-Латорицький» та «Підполозянський».

 

–       Ви згадали про водо регулюючу функцію цих лісів.  Чи означає це, що рівень в обмілілих колодязях зможе піднятися завдяки вжитим заходам?

 

–                   Природоохоронці та науковці краю звертають увагу на те, що створення природоохоронних територій саме у басейнах річок, має як екологічне так і соціальне значення. Адже збереження лісових масивів, де формуються водотоки, забезпечує повноводність наших річок та рівень води у колодязях. Також важливим є збереження лісів, розташованих на гірських схилах вздовж річок.

 

–       У 2012 році планувалося затвердити схему екомережі Закарпатської області…

 

–           У своїй частині ми зробили усе для того, щоб у Закарпатській області була затверджена схема екомережі. Наступні дії можливі тільки за певного фінансування, оскільки гроші не було виділено з обласного фонду ОНПС, держуправлінням цей захід заплановано на наступний 2013 рік. Він відображений у Регіональному плані дій з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області на 2013-2015 роки у Цілі 5.

 

–           Ви як депутат міської ради стали ініціатором створення в Ужгороді парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Сквер Т.Масарика»…

 

–       Насамперед це історичний, рекреаційний, освітньо-пізнавальний куточок обласного центру. Хотілося зберегти його таким, а також зелені насадження, у складі яких є цінні екзоти, види дерев та кущів. Мер міста та депутати міської ради підтримали мою пропозицію, а обласна рада прийняла відповідне рішення про надання скверу природоохоронного статусу.

 

–       Які функції матиме ландшафтний заказник «Остра», на території Камяницької сільської ради?

 

–        Його створення насамперед передбачає збереження унікального для України типу ландшафтів низькогір’я вулканічної гряди, а також розглядається як важливий вузол сполучення екомережі Ужгородського району з екомережею Словацької республіки. Це ділянка (20 гектарів) розріджених лісових молодняків, підросту природного поновлення та фрагментів сінокісних лук розташована на окраїні с. Кам’яниця Ужгородського р-ну.

 

–       У цьому році два водно-болотні угіддя області стали кандидатами до Міжнародного списку . Чи є у Закарпатті ще такі угіддя, що можуть поборотися за міжнародний статус?

 

–        До списку водно-болотних угідь міжнародного значення запропоновано два угіддя, які знаходяться у Закарпатській області: «Верхів’я річки Уж» та «Водосховище Форнош». Відповідне розпорядження Кабінету Міністрів України вийшло у жовтні 2012 року. Отже Бюро Рамсарської конвенції повинно розглянути на черговому засіданні інформаційні описи угідь та прийняти рішення щодо надання їм статусу водно-болотних угідь міжнародного значення, або як ще їх називають Рамсарські угіддя. Вони є вагомим внеском України до розвитку мережі водно-болотних угідь міжнародного значення, що створюється на виконання Конвенції про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція). Що стосується інших кандидатів, то маємо пропозицію Берегівської райдержадміністрації щодо необхідності вивчення на території району водно-болотних угідь та в Ужгородському районі за пропозиціями науковців УжНУ.

 

–       У наступному році природоохоронні заходи здійснюватимуться відповідно до Регіонального плану дій, які пункти є першочерговими?

 

–       Уже з початку наступного року ми зможемо реалізувати ряд природоохоронних заходів, які є першочерговими для Закарпаття. З основних відмічу: зменшення обсягів викидів від стаціонарних джерел до 2015 року на 10 відсотків, зменшення обсягів викидів забруднених зворотних воду у поверхневі водойми у населених пунктах, зменшення обсягів утворення відходів та їх утилізація, створення територій та об’єктів природо-заповідного фонду, зниження інтенсивності ерозійних процесів, підвищення родючості ґрунтів, удосконалення системи моніторингу довкілля тощо. Тобто ми очікуємо високі результати від виконання регіонального плану дій. Детальніше з ним можна ознайомитися на сайті держуправління ecozakarpat.gov.ua.

 

–       Напередодні новорічних свят, що б Ви хотіли побажати нашим читачам?

 

–       Насамперед родинного щастя, міцного здоров’я, мирного неба і чистого довкілля! Закликаю усіх разом піклуватися про навколишнє середовище і навчати цьому своїх дітей!

Залишити коментар